Історико-публіцистичне трикнижжя «Мар. «Поема вольного народа». Вступ до сакральної історії України», «Как нам возродить «славу України»: введение в сакральную историю страны», «Легенды истоков Роси. Главы из сакральной истории Украины», видавництво «Промінь», рік: 2013, 2014, Донецьк-Київ, автор: Василь Моргун. Висунуто Всеукраїнською творчою спілкою «Конгрес літераторів України».

В трикнижжі вперше в українській літературі та історіографії викладена цілісна, причому оригінальна і високохудожня, концепція сакральної України. Проте маємо одну незручність для фахівців та пересічного читача. Окремі яскраві, колоритні штрихи цієї концепції розкидані по майже 1600 сторінкам тритомника.

Історіософська концепція України подана через розлогу, повчальну і життєстверджуючу мережу історичних подій і особистостей. Від початків українського етносу до його сучасних визвольних змагань, від київських князів до Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, Тараса Шевченка, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Михайла Грушевського, Степана Рудницького, Никифора Григоріїва-Нашого, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола тощо.

Особлива увага приділена періоду незалежної України 1990-х ‑ 2010-х, розбудові сучасної української нації та держави. На сторінках книг ми зустрічаємо президентів, політиків, урядовців, бізнесменів-меценатів.

Та найчастіше у поле зору автора, почесного краєзнавця України і відомого організатора історико-етнографічних експедицій в українське Поросся, потрапляють прості люди, наші сучасники ‑ мудрі старожили, прозорливі священики, вправні народні умільці, небайдужі до свого пересічні громадяни, що трапилися на шляху і зачепили словом або вчинком ту чи іншу струну відкритої до людей душі.

За потреби історичні образи доповнюються художніми; і ті, й інші не заважають один одному, а створюють неповторну картину бувальщинної України. Із фактів і явищ суспільної дійсності, легенд, пісень та інших перлин народної творчості філософський за складом розум повсякчас прагне здобувати уроки ‑ для себе, сучасників та нащадків.

Показово, що дві з трьох книг написані російською мовою. Це, безумовно, сприятиме примиренню українського Заходу і Сходу, припиненню братовбивчого конфлікту і поширенню серед російськомовного населення українознавчих літературно-історичних студій, виховуватиме у нього щиру приязнь до українськості та українства, допомагатиме згуртуванню української нації. У цьому сенсі автор йде стопами Г.С.Сковороди, М.В.Гоголя та Т.Г.Шевченка, котрі не цуралися доносити до читача український колорит російськими барвами.

Разом з тим, професор Василь Моргун ‑ фаховий історик ‑ проявив себе як майстер поетичного та літературного слова, вперше створив високохудожню, пов'язану однією сюжетною лінією, цілісну концепцію сакральної історії України, яка до цього була, власне, відсутня.Вдала спроба провіденціального виміру історії, сакралізації українського часопростору ‑ це чи не найбільший здобуток автора.